Що відбувається на заняттях у КІ School

Коли б не відбувалися заняття, вранці чи увечері, наші викладачі розуміють — завдання мусять бути цікавими і різноманітними, інакше студенти поснуть, чи то внаслідок раннього підйому чи після важкого робочого дня.

Отже, що роблять студенти на заняттях у KI School?

1. Грають у навчальні ігри, які тренують память та допомагають пригадувати важливу лексику та граматику. Часто із таких активностей розпочинається заняття, адже важливо налаштуватися на хвилю доброго настрою та створити атмосферу співпраці на наступні 110 хв заняття.

Continue reading “Що відбувається на заняттях у КІ School”

KI School: вакансії для найсильніших

Вакансія на посаду викладача іноземних мов у KI School має дивну властивість — відлякувати випускників-філологів. Хтось оминає нас десятою дорогою вже після першої співбесіди, хтось рятується втечею після першого майстер-класу для потенційних викладачів, а комусь треба пройти весь підготовчий курс або й випробувальний семестр, щоб розпізнати халепу.

То що ж робить нас такими страшними?

Continue reading “KI School: вакансії для найсильніших”

The Power of I Don’t Know

Метою освіти є здобуття знань та навичок з певного предмету і відхід від шаблонів та застарілих поглядів на навчання (як наприклад у системі вчитель (авторитет) – учень) –  це якісна заміна методики навчання. Ціль – це не навчання як таке, а знання в чистому вигляді, відтак це не трагедія, якщо хтось чогось не знає, знати всього неможливо! Тому не бійтесь визнати, що ви чогось не знаєте, але бійтесь не мати бажання дізнатись! Continue reading “The Power of I Don’t Know”

Чим зайняти дитину у вільний час

До вашої уваги стаття нашого викладача з англійської мови. Богдана Лісова працює з дитячою групою і ділиться своїми враженнями та досвідом.

Нещодавно довелось попрацювати з дітками і виявилось, що все не так просто, як може видатись на перший погляд. Ця аудиторія набагато вибагливіша та примхливіша за дорослих студентів, тому довелось трохи підлаштовуватись під них.

iStock_000006456892XSmall_0

Continue reading “Чим зайняти дитину у вільний час”

Носії мови та мовні курси: два боки однієї медалі

zrs

Зореслава Тарах, викладач англійської та німецької мов у Школі конкурентних рішень KI School, координатор методичного відділу

 

Для тих, хто шукає можливості для якісного вивчення іноземної мови, одним з ключових критеріїв пошуку є професіоналізм викладачів. До вашої уваги декілька акцентів у цій темі.

Як цілеспрямована людина, ви знаєте, які іноземні мови вивчати і навіщо. Потрібно знайти курси з хорошими викладачами. А хто вони — хороші викладачі?

Continue reading “Носії мови та мовні курси: два боки однієї медалі”

Урокам іноземної мови не місце у львівських школах!

IMG_9254

Зореслава Тарах, викладач німецької мови

Пропоную виключити іноземну мову з переліку шкільних предметів. Мені не раз доводилося чути, що школярі ненавидять уроки іноземної. Причини: незрозумілі пояснення вчителів, нудні уроки, моральний тиск. Тепер у мене немає підстав сумніватися, що ці причини є правдивими. Розповім чому.

Свого часу я вирішила провести методичний майстер-клас для вчителів середніх шкіл. Розповідати вирішила про методи урізноманітнення заняття. І ось, захід відбувся. Вже на п’ятій хвилині зустрічі я перестала розуміти, де я є і навіщо. Люди, які називають себе вчителями, не змогли дати відповіді на кілька ключових, на мій погляд, питань. Зате вкінці підсумували: “Ми все це знаємо”. Парадокс, правда?

“Які засоби використовуєте на уроці?” — питаю. “Підручник, крейду і дошку,” — відповідає найстарша учасниця. Згодом я дізналася, що є ще й магнітофон. “А ноутбуки використовуєте?” — мовчать. Далі кажу: “А що, якщо придбати проектор спеціально для вчителів іноземної? Скільки ж можливостей для навчання відкривається!” — “Та який проектор, ми ледве на магнітофон розжилися…” Ну гаразд, думаю. Далі намагалася дізнатися, чи хтось хоча б виступив з ініціативою придбати проектор, — може, хтось зумів переконати батьків, що скидатися на штори — це не найважливіше. Якщо держава не фінансує освіту, то може батьки готові зробити інвестицію в освіту власних дітей. “Винні батьки. Я ледве вибиваю гроші на навчальний посібник, а тут проектор. Нічого з цього не вийде”. Ніхто не намагався пояснювати, але всі знають, що нічого не вийде. Молодці! Гарна спроба.

На якомусь моменті зустрічі вчителі в один голос заголосили: “Зараз є багато дітей з відхиленнями від норми”. Тут мені стало цікаво: “А що це — норма?” Ніхто не відповів. Continue reading “Урокам іноземної мови не місце у львівських школах!”

Іноземна мова у школах: причини провалу

IMG_8137

Зореслава Тарах, викладач німецької мови Школи конкурентних рішень KI School

Що перешкоджає випускникам середньої школи чи гімназії добре розмовляти іноземною мовою? Чому 10 років вивчення іноземної у школі приносять набагато менший результат, ніж робота з репетитором чи відвідування курсів протягом року?




Розгляну кілька причин:

1. Підхід “London is the capital of Great Britain“.

Дивно, але в наш час є “вчителі”, для яких розвиток освіти безнадійно заглох десь в епосі Середньовіччя. Моя бабця розповідає, як у 1940-х роках вчила напам’ять тексти іноземною та розповідала їх на оцінку. Хто б міг подумати, що зубріння й на початку ХХІ століття буде гіперпопулярним методом? Звісно, репродукування текстів напам’ять постачає оцінки в журнал і миттєво вирішує питання планування заняття. А як же результат? Навчання за принципом “три-З” (завчив-здав-забув) не має жодного ефекту через те, що “забув” є постійним супутником для “завчив”, а “здав” не застраховує учнів від “забув”.

Відмовившись від схеми “три-З”, можна спробувати інший шлях “8-3” – “зрозуміти-застосувати-запам’ятати-застосувати-забути-згадати-здати-застосовувати”. Але чи готовий вчитель присвятити більше часу на пошук та підготовку завдань? Наприклад, робота з текстом може складатися із таких етапів:

– зрозуміти значення найважливіших слів, принципи побудови речень та граматичні категорії;
– застосувати нові знання, виконуючи тренувальні вправи (навіть невеликий текст на 15 речень може супроводжуватися більш ніж 10-ма різноманітними вправами);
– запам’ятати нові слова та граматику після виконання вправ;
– застосувати засвоєні знання та вміння;
– забути частину матеріалу (природньо, не трагічно) ;
– згадати забуте через повторення;
– здати вивчене на оцінку;
– застосовувати час від часу вивчене, щоб не забути знову.

2. Підхід “Тобі не соромно про таке запитувати?

Часто учні та студенти бояться запитувати та перепитувати про те, що є незрозумілим чи забулося. У відповідь вони можуть почути “Як? Ти цього не знаєш? І тобі не соромно запитувати про це після стількох років вивчення іноземної?!” З часом такі прогалини більшають, руйнують структуру вже набутого знання, і всі зусилля йдуть нанівець. Звісно, буває так, що учні та студенти роблять неприпустимі помилки для свого рівня і запитують про те, що слід було би давно знати. Природньо, що вчитель чи викладач дратується і не хоче пояснювати знову і знову. У такому випадку можна відреагувати на запитання спокійно, порадити де можна знайти необхідну інформацію, або дати коротку відповідь на поставлене запитання. Така часова інвестиція врятує і учня, і групу від подальшого гальмування у процесі навчання. Ось тут слід обирати свою стратегію. Але в жодному разі не слід породжувати страх перед перепитуванням та уточненням!

3. Підхід “Вивчіть вдома!”

Дуже часто учні та студенти отримують завдання вчити напам’ять великий обсяг граматичного матеріалу. Часто їм не вдається вивчити завдання, або навпаки – граматику зазубрюють, але жодної користі від вивченого матеріалу не отримують. У чому ж полягає причина невдач?

По-перше: учням погано пояснють практичне значення матеріалу, що вивчається. Відтак, слабкою є мотивація для опанування знання. Аргумент “Вивчіть, бо так треба!” не є переконливим.

По-друге: учні не отримують чіткого пояснення стосовно механізму застосування правил: що й звідки береться, що у що перетворюється.

По-третє: граматичний матеріал потрібно не лише заучувати, а й “відшліфовувати” великою кількістю вправ. Правило “Practice makes perfect” ніхто не скасовував.

4. Підхід “До дошки!”

Відтворення набутого знання часто відбувається в атмосфері “публічного розстрілу” – біля дошки, або стоячи за партою. Страх припуститися помилки блокує невимушене застосування мовних навичок. В учнів та студентів формується психологічний бар’єр та антипатія до іноземної мови. У практичних ситуаціях ніхто не буде ставити нам оцінки до журналу, а страх отримати низький бал залишається на рівні несвідомого.

На мій погляд, якщо оцінюється, скажімо, усне мовлення, то варто виставляти бал за заняття в цілому. Пам’ятаю, так робила моя вчитель української мови та літератури. Учні були активними протягом усього заняття. За кілька хвилин до перерви оголошувалися бали — як підсумок роботи. Вчителі іноземної мови мають велику перевагу, оскільки працюють здебільшого з малими групами. Є можливість спостерігати за роботою учнів, коли ті працють в парах чи командах (що, до речі, не надто поширено, хоча необхідно). Створення атмосфери невимушеної співпраці — це реальне завдання, яке постає перед вчителем іноземної мови.

Урок іноземної — це світ ситуацій, це творча лабораторія, де немає місця для страху.

Мовний пряник, або міфи про вивчення іноземної мови


© KI SCHOOLyevhen

Євген Романчук, координатор Школи конкурентних рішень KI School

© KI SCHOOL

У статті Ви дізнаєтеся про найтиповіші міфи вивчення іноземних мов, які часто поширюються у рекламних повідомленнях мовних шкіл. Автор виокремлює 4 найпоширеніші помилки, які роблять потенційні студенти при пошуку мовної школи.

© KI SCHOOL

Continue reading “Мовний пряник, або міфи про вивчення іноземної мови”