Анджейки (Andrzejki)

słowa-kluczowe

В українській традиції ніч перед Андрієм вважається надзвичайно магічним часом, коли можна пізнати своє майбутнє чи запросити у своє життя удачу. Це переконання побутувало також  і у польській традиції: переддень св. Андрія отримав назву анджейки (andrzejki) і відповідно до григоріанського календаря припадає на ніч з 29 на 30 листопада. Перша літературна згадка про анджейки припадає на 1557 рік належить Марціну Бєльському. З огляду на те, що анджейки припадають на кінець літургійного року, вони були останнім шансом влаштувати гучну забаву перед початком різдвяного посту. Звідки виводиться традиція ворожити на Андрія достеменно невідомо. За однією з версій коріння традиції сягає ще стародавної Греції.

 З особливим трепетом до анджейкових ворожінь ставились молоді незаміжні дівчата, адже вірилось, що саме в цей день (а точніше вечір) можна довідатись про свою майбутню половинку. Найпопулярнішим ворожінням було лиття воску. До цього потрібно було мати віск, миску з водою, ключ та лампу. Віск слід було лити на холодну воду саме через отвір ключа, що означало відкриття брами часу. Фігурку, яка утворилась внаслідок цих обрядодій, слід було взяти в праву руку та піднести до світла. Тінь від фігурки мала розповісти дівчатам усю правду про їхнє майбутнє. Якщо на стіні дівчина бачила ангела, то це означало опіку,  а кіт, до прикладу, застерігав перед прийняттям необдуманих рішень.

Щоб на анджейки можна було побачити у сні свого нареченого, дівчата могли не їсти цілий день (у деких регіонах Польщі перед сном дівчина мала з’їсти шматок оселедця). Часто дівчата зрізали вишневі галузки та ставили їх у воду. Якщо така галузка розквітала до Різдва, дівчина у невдовзі мала вийти заміж. Часто дівчата дослухались собак: з якого боку гавкає пес, звідти і прийде майбутній наречений. Можна було також зав’язати гусаку очі та впустити його в коло дівчат. Дівчина, яку гусак першою вщипнув (або ж просто до неї підійшов), першою ж і мала вийти заміж.

Популярним було викладання черевиків один за одним від стіни до дверей. Заміж першою мала вийти та дівчина, черевик якої першим переступив через поріг. Можна було також ворожити на шкірках із почищеного яблука. Шкірки слід було кидати через ліве плече, а потім дивитись на їхню форму, в якій можна було прочитати ім’я майбутнього чоловіка.

Peeled Applegbju

Допомогти дізнатись про майбутню долю мали і половинки волоського горіха, до яких вкладалось картки із чоловічими та жіночими іменами. Шкірки від горіха із вкладеними досередини картками дівчата кидали на воду і слідкували, чи будуть вони притягуватись, а ячи навпаки відштовхуватись. Про ім’я майбутнього чоловіка можна було дізнатись, написавши чоловічі імена на шматку паперу, а потім проштрикнувши голкою цей папір зі зворотнього боку. Ім’я, яке дівчина проштрикнула, і мало бути іменем її майбутнього чоловіка.

bkj,lk

Щоб дізнатись, як довго триватимуть почуття, дівчина мала роздобути червоний листок (а наприкінці листопада це не було так легко зробити) і слідкувати як швидко він засохне.

Багато із цих ворожіть та звичаїв, пов’язаних з анджейками, збереглись і до сьогодні. Зараз вони мають лишень символічне значення і є лишень розвагою, до якої не ніхто не ставиться серйозно.

 
Автор: Данута Наугольник

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *