Мотиваційна стаття викладача англійської мови у KI School Богдани Лісової розповідає про те, чому не варто комплексувати з приводу власної іноземної.
А чи памятаєте ви, як вивчали рідну мову? Звичайно що ні! А уявіть скільки комплексів вам додалося б, якби ви зберігали в памяті всі ті моменти, коли дорослі сміялися з ваших перших слів. Чим же ж відрізняється вивчення іноземної мови? Ви стаєте таким самим малятком!!! Погляньмо на це зблизька.
Як дитина починає говорити? Вона чує звуки, слухає їх безліч разів, починає розуміти значення і, відповідно, хоче, щоб і її розуміли. Вона намагається самотужки видати щось схоже. І тут починаються всілякі белькотіння. Абсолютно те саме з іноземною мовою. Вам ніколи не вдасться з першого разу правильно вимовити звук чи слово, бо до них не звик ваш язик. Вам треба разів десять, двадцять, а то і тисячу поламати цей язик, щоб він, нарешті, видав щось пристойне. Вам треба разів хоч так з десять почути слово, щоб розпізнавати його без зусиль. Вам треба разів десять вжити його в своєму мовленні, щоб воно автоматично з’являлося в розмові. Тому не чекайте миттєвого результату. В кожного це відбувається індивідуально. Так само, одна дитина починає говорити в півроку, інша — в рочок, а третя — і в три.
Спочатку ми чуємо “…лак-неболак, як усципне — буде знак”, але з часом воно перетворюється на справжнього страшнющого рррака-неборака. Спочатку реченням є одне слово, і ми чудово розуміємо, що таке “гам-гам” . Спочатку існує один час, або лише інфінітив, і ми самі прив’язуємо події до правильного моменту. І це природньо, так і має бути. Мова не може взятись нізвідки. Але поступово до неї додаються граматичні конструкції, часи, відтінки, вона стає плавною і милозвучною.
А знаєте, чому дитині вдається заговорити? Бо вона прагне цього всіма силами і йде до цього кожної миті. Якщо ви себе правильно мотивуєте і будете докладати зусиль, в вас обов’язково все вийде – результати будуть не за горами.
Крім того, дитина починає все з нуля, а у вас велика перевага. У вас міцний артикуляційний апарат, а також купа асоціацій, образів, понять, які потрібно просто перекласти на іншу мову. Уявіть, що ви ніколи в житті не бачили коня, книжки, яблука і тут вам потрібно не просто запам’ятати назву, а ще й вникнути в саму суть слова, до чого воно відноситься та з чим його їсти.
І останнє: хіба вам не приємно слухати дитяче белькотіння?!! Хіба на обличчі не з’являється усмішка?! Ви коли-небудь бачили як реагують на своїх дітей батьки? Щось подібне відбувається і з вашими викладачами! Нам надзвичайно приємно чути ваші “перші кроки” і “підтримати вас за ручку” в такий момент.
Секрет вивчення мови, так само, як і щастя, полягає в тому, щоб дивитись на світ дитячими очима. В них зовсім немає страху, сорому, стриманості, в них просто горять іскринки цікавості і бажання відкриттів. Запалюйте свої серця і очі, а вже вони заохотять і ваш язик.