Стаття від нашого викладача Таїси Таргонської про те, чому важливо звертати увагу на все у вивченні іноземної мови.
Для тих, хто тільки починає вчити англійську мову, правопис складає чи не найбільшу проблему. І справді, слова читаються і пишуться зовсім по-різному, не так, як в українській чи російській мовах. Наприклад: a school [skuːl] – школа, what [(h)wɔt] – що, a choir [‘kwaɪə] – хор, a queue [kjuː] – черга. Що вже говорити про омофони (слова, які вимовляються однаково, але пишуться по-іншому) there, their, they’re чи two, too, to! Можливо, саме через те, що англійська орфографія — це щось надто складне і незрозуміле, студенти іноді недооцінюють важливість вміння грамотно писати, пояснюючи це тим, що головне — навчитися говорити, а писати не так уже і необхідно. Та знати мову — означає не лише знати слова, граматику і вміти спілкуватися усно, надзвичайно важливими є ще й навички письмової комунікації. Чому ж?
По-перше, письмо являє собою самодостатній мобільний вид спілкування на відстані. Ми пишемо повідомлення, електронні листи своїм друзям чи колегам, створюємо презентації чи проекти, комунікуємо з іноземними товаришами. І розуміють нас в такий спосіб не гірше, ніж при усному спілкуванні.
По-друге, письмове мовлення — один із шляхів самовираження, спосіб передачі власних думок, почуттів, емоцій. Якщо думки випереджають одна одну і нема бажання або не виходить оформити їх усно, краще записати. Тоді точно знатимете, що нічого не пропустили і про все згадали.
По-третє, письмова робота діє в якості “словесного одягу” людини, за допомогою якої оцінюють інтелект автора. Наприклад, в умовах висококонкурентного ринку праці уміння грамотно презентувати себе цінується на високому рівні. Хіба ж захоче працедавець престижної фірми віддати вакантне місце людині, у якої резюме складено чи написано з помилками? Навряд чи. І це стосується не лише резюме. Письмові завдання на екзаменах, листування в соціальних мережах — все це показує справжнє обличчя людини. При знайомстві в інтернеті як чоловіки, так і жінки звертають увагу на помилки у письмі. І вони впливають на бажання чи небажання подальших стосунків.
По-четверте, це один із способів досягнення з
зворотнього зв’язку між викладачами і студентами, підприємцями і клієнтами, державою і населенням. Письмові твори учнів допомагають вчителю зрозуміти, над чим іще варто попрацювати, відгуки про ті чи інші продукти наводять підприємців на думку про припинення виробництва чи його налагодження, заяви чи скарги населення до органів влади змушують останніх вжити заходів.
Підсумовуючи вищесказане, гадаю, варто наголосити на тому, що це далеко не повна характеристика письмового мовлення. Так, іноді складно зрозуміти, чому англійці так пишуть, навіщо так багато літер, якщо вони не вимовляються. Проте писати варто, таким чином швидше запам’ятовується правопис і закріплюється граматика, Ви вчитеся ретельно обмірковувати і розвивати думку. Це невід’ємна частина Вашого образу. Тому пишіть, пишіть і ще раз пишіть, і результат не забариться!))