1. Переконання, що мову потрібно вчити у дитинстві
Це твердження спростоване багатьма психологами. Здібності до вивчення мови залежать не від віку, а від індивідуальних особливостей та методик, які застосовуються. З віком, як правило, такі здібності навіть покращуються. Дорослим, які під час навчання застосувають знання з інших сфер та свій життєвий досвід, значно легше вчити правила, розуміти граматичні конструкції, запам’ятовувати нові слова.
2. Мовний бар’єр
У Радянському Союзі система освіти була побудована так, що людина ніколи не могла б заговорити іншою мовою. Використання методик зводилося переважно до читання, перекладу та завчання текстів напам’ять. Ця система нікуди не поділася. Її і далі застосовують навіть у престижних гімназіях Львова.
Ще одна річ, яка сприяє формуванню мовного бар’єру — своєрідний снобізм тих, кому вдалося оволодіти іноземною мовою. Вони завжди раді висміяти ближнього за помилки або акцент. Найприкріше те, що серед таких людей зустрічаються і вчителі/викладачі іноземних мов. Що аж ніяк не сприяє створенню комфортного середовища для подолання такого бар’єру. Натомість серед іноземців я дуже часто зустрічала думку: “Ти розумієш, тебе розуміють, а акцент за потреби і певних умов — діло наживне”. Тобто постійно вдосконалювати свою вимову можна і треба, але це не означає, що хтось має зневажливо ставитись до людини у процесі навчання, навпаки – це потрібно захохочувати.
3. Низька кваліфікація викладачів
На жаль, порочне коло поганого викладання іноземних мов у закладах, де готують майбутніх вчителів, розірвати важко. До нас на співбесіди з працевлаштування часто приходять потенційні викладачі, які самі роблять грубі помилки у мові, причому на елементарному рівні. А найстрашніше те, що ці люди не вважають за потрібне самовдосконалюватись та освоювати нові методики.
Коли я бачу свого знайомого, у рівні інтелекту якого я не сумніваюсь, і який робить елементарні помилки, хоча не перший рік вивчає іноземну мову, я вважаю, що проблема з викладачем, його методикою та ставленням до студента.
Якщо ви прийшли на пробне заняття і протягом всього часу робите вправи з підручника — втікайте з такого закладу, це даремно втрачені кошти.
4. Погані підручники
Достатньо порівняти підручники, які видаються в нашій країні, та іноземні видання, щоб зрозуміти — з першими мову не вивчиш. Бліді, іноді все ще чорно-білі, без ілюстрацій та системного викладення граматичного матеріалу, нецікаві та неактуальні теми, “дерев’яна” мова, якою насправді в житті ніхто не спілкується.
Причин для цього багато, наприклад — автори (вертаючись до попередього пункту). А найголовніша — це дві “рідні сестрички” бюрократія та корупція, які не дають розвиватися нічому новому та переймати іноземний досвід.
VS 
5. Лінь
Так, звучить це банально, але саме лінь не дає більшості з нас розвиватися та вчити іноземні мови. Саме через неї у нас такі популярні різні шахрайські методики на зразок “25-го кадру”, які обіцяють чудодійне зцілення швидке та безболісне вивчення іноземної мови.
Насправді, вивчення іноземної мови — важка, але цікава праця, результатом якої є можливість пізнати ще одну культуру, спілкуватись з більшою кількістю цікавих людей, просуватись кар’єрною драбинкою та розширювати свої горизонти.
