Носії мови та мовні курси: два боки однієї медалі

zrs

Зореслава Тарах, викладач англійської та німецької мов у Школі конкурентних рішень KI School, координатор методичного відділу

 

Для тих, хто шукає можливості для якісного вивчення іноземної мови, одним з ключових критеріїв пошуку є професіоналізм викладачів. До вашої уваги декілька акцентів у цій темі.

Як цілеспрямована людина, ви знаєте, які іноземні мови вивчати і навіщо. Потрібно знайти курси з хорошими викладачами. А хто вони — хороші викладачі?

Continue reading “Носії мови та мовні курси: два боки однієї медалі”

Англійська вдома (Gerund vs Infinitive)

zrs

Зореслава Тарах, викладач англійської мови у Школі конкурентних рішень KI School

Ну що ж! Все хороше швидко минає, як і минув весняний семестр з моєю групою English B1. Тепер студенти бідкаються, як би не забути англійську за час літніх канікул. Для тренування розмовних навичок та вимови незамінними є наші спецкурси та освітні табори. А от граматику з попереднього семестру пропоную вдосконалювати з допомогою навчальних інтернет-сайтів. Я підібрала матеріали, які допоможуть випускникам Intermediate Level та іншим шанувальникам англійської триматися у мовній формі.


Отже, розпочнемо з вічного питання: “Gerund or Infinitive?“

  • We enjoy reading books. (verb + Gerund)

  • We decided to learn English this summer. (verb + Infinitive)

Для початку — коротеньке відео з невеликим списком дієслів, після яких вживаємо Gerund.

Тепер можна себе перевірити з допомогою міні-тесту.

Ось більш детальний список (його слід запам’ятати). Тут є також список дієслів, після яких вживається Infinitive (він також повенен бути в голові).

Головне, не лякайтеся, що слів до запам’ятовування так багато. Завчайте їх малими порціями. При цьому можна сфоруммати з них невеликі групи за значенням (наприклад, acknowledge, admit, confess тощо). І, звісно, робіть багато вправ.

Ось декілька з них:

Також Gerund вживаємо після прийменників. Як щодо вправи на закріплення?

Verbs followed by a gerund or infinitive with a change in meaning — із цим розберемося на рівні B2 (Upper-Intermediate).

Бажаю всім гарного відпочинку та успіхів у вдосконаленні англійської.

P.S. Для тих, кому треба якнайшвидше покращити англійську на рівнях А1-B1, проводимо набір на літні crash-курси.

ЩО РОБИТИ, ЩОБ ЛІТО-2014 БУЛО КОРИСНИМ?

Summer2014Прямує до завершення травень, а заразом весняний семестр у KI School. Незабаром будемо підбивати підсумки півріччя. Протягом цього семестру нас часто запитують, чи плануються у KI School літні курси іноземної мови. Адже саме влітку у багатьох людей з’являється час для відвідування мовних курсів та клубів. Ну що ж, прийшов час познайомити вас з нашим “літнім меню”.

З 2 по 27 червня та з 14 липня по 8 серпня  будуть діяти групи з вивчення англійської, польської та німецької мов за програмою “Літній crash course”. Працюватимемо, керуючись гаслом “Зроби літо корисним!” Якщо ви маєте бажання пройти рівень за максимально короткий термін, або просто хочете присвятити час самовдосконаленню, то запрошуємо приєднатися до навчальних груп.

Участь у літньому crash-курсі має ряд переваг:

  • менша вартість навчання;
  • інтенсивний темп навчання: 1 місяць = 32 заняття;
  • зручний графік для вас — у ранковий, денний або вечірній час;
  • три години іноземної протягом дня, чотири рази на тиждень;
  • сертифікат про вивчення мови можна отримати вже за 1 місяць навчання;
  • можливість закріпити свої знання і підготуватися до вищого рівня вивчення іноземної в   осінньому семестрі;
  • 2 в 1 – навчання і відпочинок.

Після закінчення червневих інтенсивів запрошуємо усіх шанувальників англійської мови провести вікенд у Карпатах зі спеціальною екскурсійно-навчальною програмою.

Щоп’ятниці в офісі Школи відбуватимуться спецкурси англійською та польською мовами, спрямовані на вдосконалення розмовних навичок. Ви зможете знайти свій спецкурс, залежно від рівня володіння іноземною мовою.

Банер кемп1

Також команда KI School створила для вас можливість випробувати себе в освітньому туризмі. З 7 по 12 липня та з 18 по 23 серпня запрошуємо вас приєднатися до міні-курсу “Англійська для подорожей” (початковий рівень) або мовно-психологічного табору “Відкриваючи особистість” (рівень — середній і вище), які відбуватимуться у Карпатах. Щоденне вивчення англійської протягом 4,5 годин, тренінги із саморозвитку та відпочинок серед гір збагатять вас корисними практичними знаннями, хорошим настроєм та киснем. 🙂

Обирайте літні проекти, що вам найбільше довподоби, та реєструйтеся до 22 травня, щоб отримати знижки. Викладачі та тренери KI School подбають, щоб літо 2014 стало часом вашого вдосконалення.

Урокам іноземної мови не місце у львівських школах!

IMG_9254

Зореслава Тарах, викладач німецької мови

Пропоную виключити іноземну мову з переліку шкільних предметів. Мені не раз доводилося чути, що школярі ненавидять уроки іноземної. Причини: незрозумілі пояснення вчителів, нудні уроки, моральний тиск. Тепер у мене немає підстав сумніватися, що ці причини є правдивими. Розповім чому.

Свого часу я вирішила провести методичний майстер-клас для вчителів середніх шкіл. Розповідати вирішила про методи урізноманітнення заняття. І ось, захід відбувся. Вже на п’ятій хвилині зустрічі я перестала розуміти, де я є і навіщо. Люди, які називають себе вчителями, не змогли дати відповіді на кілька ключових, на мій погляд, питань. Зате вкінці підсумували: “Ми все це знаємо”. Парадокс, правда?

“Які засоби використовуєте на уроці?” — питаю. “Підручник, крейду і дошку,” — відповідає найстарша учасниця. Згодом я дізналася, що є ще й магнітофон. “А ноутбуки використовуєте?” — мовчать. Далі кажу: “А що, якщо придбати проектор спеціально для вчителів іноземної? Скільки ж можливостей для навчання відкривається!” — “Та який проектор, ми ледве на магнітофон розжилися…” Ну гаразд, думаю. Далі намагалася дізнатися, чи хтось хоча б виступив з ініціативою придбати проектор, — може, хтось зумів переконати батьків, що скидатися на штори — це не найважливіше. Якщо держава не фінансує освіту, то може батьки готові зробити інвестицію в освіту власних дітей. “Винні батьки. Я ледве вибиваю гроші на навчальний посібник, а тут проектор. Нічого з цього не вийде”. Ніхто не намагався пояснювати, але всі знають, що нічого не вийде. Молодці! Гарна спроба.

На якомусь моменті зустрічі вчителі в один голос заголосили: “Зараз є багато дітей з відхиленнями від норми”. Тут мені стало цікаво: “А що це — норма?” Ніхто не відповів. Continue reading “Урокам іноземної мови не місце у львівських школах!”

Чому львів’яни повинні знати щонайменше 2 іноземні мови?

За офіційними даними у 2013 році Львів відвідало приблизно 1,7 млн туристів. Свої послуги приїжджим пропонують близько 150 готелів та хостелів, понад 1,5 тис. ресторанів та кав’ярень, чимало апартаментів, екскурсійних агенцій, транспортних підприємств, служб таксі та багато інших організацій та установ. Можна констатувати факт, що у нашому місті з’явилася та успішно функціонує ціла туристична індустрія.

IMG_0065_resize IMG_0513

Continue reading “Чому львів’яни повинні знати щонайменше 2 іноземні мови?”

Іноземна мова у школах: причини провалу

IMG_8137

Зореслава Тарах, викладач німецької мови Школи конкурентних рішень KI School

Що перешкоджає випускникам середньої школи чи гімназії добре розмовляти іноземною мовою? Чому 10 років вивчення іноземної у школі приносять набагато менший результат, ніж робота з репетитором чи відвідування курсів протягом року?




Розгляну кілька причин:

1. Підхід “London is the capital of Great Britain“.

Дивно, але в наш час є “вчителі”, для яких розвиток освіти безнадійно заглох десь в епосі Середньовіччя. Моя бабця розповідає, як у 1940-х роках вчила напам’ять тексти іноземною та розповідала їх на оцінку. Хто б міг подумати, що зубріння й на початку ХХІ століття буде гіперпопулярним методом? Звісно, репродукування текстів напам’ять постачає оцінки в журнал і миттєво вирішує питання планування заняття. А як же результат? Навчання за принципом “три-З” (завчив-здав-забув) не має жодного ефекту через те, що “забув” є постійним супутником для “завчив”, а “здав” не застраховує учнів від “забув”.

Відмовившись від схеми “три-З”, можна спробувати інший шлях “8-3” – “зрозуміти-застосувати-запам’ятати-застосувати-забути-згадати-здати-застосовувати”. Але чи готовий вчитель присвятити більше часу на пошук та підготовку завдань? Наприклад, робота з текстом може складатися із таких етапів:

– зрозуміти значення найважливіших слів, принципи побудови речень та граматичні категорії;
– застосувати нові знання, виконуючи тренувальні вправи (навіть невеликий текст на 15 речень може супроводжуватися більш ніж 10-ма різноманітними вправами);
– запам’ятати нові слова та граматику після виконання вправ;
– застосувати засвоєні знання та вміння;
– забути частину матеріалу (природньо, не трагічно) ;
– згадати забуте через повторення;
– здати вивчене на оцінку;
– застосовувати час від часу вивчене, щоб не забути знову.

2. Підхід “Тобі не соромно про таке запитувати?

Часто учні та студенти бояться запитувати та перепитувати про те, що є незрозумілим чи забулося. У відповідь вони можуть почути “Як? Ти цього не знаєш? І тобі не соромно запитувати про це після стількох років вивчення іноземної?!” З часом такі прогалини більшають, руйнують структуру вже набутого знання, і всі зусилля йдуть нанівець. Звісно, буває так, що учні та студенти роблять неприпустимі помилки для свого рівня і запитують про те, що слід було би давно знати. Природньо, що вчитель чи викладач дратується і не хоче пояснювати знову і знову. У такому випадку можна відреагувати на запитання спокійно, порадити де можна знайти необхідну інформацію, або дати коротку відповідь на поставлене запитання. Така часова інвестиція врятує і учня, і групу від подальшого гальмування у процесі навчання. Ось тут слід обирати свою стратегію. Але в жодному разі не слід породжувати страх перед перепитуванням та уточненням!

3. Підхід “Вивчіть вдома!”

Дуже часто учні та студенти отримують завдання вчити напам’ять великий обсяг граматичного матеріалу. Часто їм не вдається вивчити завдання, або навпаки – граматику зазубрюють, але жодної користі від вивченого матеріалу не отримують. У чому ж полягає причина невдач?

По-перше: учням погано пояснють практичне значення матеріалу, що вивчається. Відтак, слабкою є мотивація для опанування знання. Аргумент “Вивчіть, бо так треба!” не є переконливим.

По-друге: учні не отримують чіткого пояснення стосовно механізму застосування правил: що й звідки береться, що у що перетворюється.

По-третє: граматичний матеріал потрібно не лише заучувати, а й “відшліфовувати” великою кількістю вправ. Правило “Practice makes perfect” ніхто не скасовував.

4. Підхід “До дошки!”

Відтворення набутого знання часто відбувається в атмосфері “публічного розстрілу” – біля дошки, або стоячи за партою. Страх припуститися помилки блокує невимушене застосування мовних навичок. В учнів та студентів формується психологічний бар’єр та антипатія до іноземної мови. У практичних ситуаціях ніхто не буде ставити нам оцінки до журналу, а страх отримати низький бал залишається на рівні несвідомого.

На мій погляд, якщо оцінюється, скажімо, усне мовлення, то варто виставляти бал за заняття в цілому. Пам’ятаю, так робила моя вчитель української мови та літератури. Учні були активними протягом усього заняття. За кілька хвилин до перерви оголошувалися бали — як підсумок роботи. Вчителі іноземної мови мають велику перевагу, оскільки працюють здебільшого з малими групами. Є можливість спостерігати за роботою учнів, коли ті працють в парах чи командах (що, до речі, не надто поширено, хоча необхідно). Створення атмосфери невимушеної співпраці — це реальне завдання, яке постає перед вчителем іноземної мови.

Урок іноземної — це світ ситуацій, це творча лабораторія, де немає місця для страху.

Ми відповідаємо за тих кого приручили, або Як доглядати за іноземною мовою

IMG_8137

Зореслава Тарах, викладач німецької мови Школи конкурентних рішень KI School

© KI SCHOOL

Рішення вивчати іноземну мову частково нагадує рішення завести собаку. Ваша іноземна мова, як і домашній улюбленець, потребуватиме щоденного догдяду та тренувань.

Щоби собака росла гарною і здоровою, їй необхідне регулярне і збалансоване харчування. Якщо цього не буде, то нещасна тварина захворіє, або, в ліпшому випадку, втече на пошуки кращої долі.

© KI SCHOOL

Ось так і з Мовою. Її також треба “годувати”. Інакше знання покинуть Вашу голову. Не забувайте “підкормлювати” свою іноземну мову щодня. Готуйте для неї нові слова та вирази. Для цього читайте щоранку один невеликий текст. Виписуйте з нього по 5-7 найважливіших слів, бажано із реченнями (контекст допоможе запам’ятати слова та їхні значення). Протягом дня повертайтеся думками до цих слів, будуйте з ними речення, вигадуйте ситуації, в яких ці слова чи вирази можуть пригодитися. Працюючи над текстом, не обов’язково розуміти кожне слово. Перш ніж звернутися до словника, спитайте себе:

 Чи можу я здогадатися про значення слова з контексту? Якщо так, то словник не потрібен.

  • Чи можу я вловити загальний зміст речення, не перекладаючи незнайоме слово? Якщо так, то не варто витрачати час на його переклад. Хіба що це єдине невідоме слово у тексті.

Отже, заглядати у словник варто у випадку, коли слово є ключовим для розуміння речення.

На вечерю влаштуйте Мові кіносеанс. Виписуйте слова, які часто зустрічаються у фільмі, або допомагають краще зрозуміти події у ньому. Якщо фільм зацікавив, прочитайте рецензію відповідною мовою, занотуйте кілька нових слів (за бажанням). Ви можете дивитися фільм зі субтитрами, але тут слід пам’ятати одну важливу деталь: вони повинні бути тією ж мовою, що й озвучення. В жодному разі не поєднуйте перегляд фільму, наприклад, англійською та читання субтитрів українською. Ваша увага буде розсіюватися, а мозок втомиться від постійного балансування між двома мовами.

Щоб собака росла розумною та дисциплінованою, її потрібно дрисирувати та тренувати.

Continue reading “Ми відповідаємо за тих кого приручили, або Як доглядати за іноземною мовою”

Про Тигра, Жабу, Понеділок, ще багато всього і Вільяма Гоґарта

1377559_567448533302721_1509109024_n

Тарас Демко, викладач англійської мови Школи конкурентних рішень KI School

 © KI SCHOOL

Навколо стільки всього цікавого, стільки нового і доступного, що нас стало важко здивувати. Коли світ насичений такою кількістю інформації, це стає нормою, входить у звичку. Але як же тоді дивуватися? І чи потрібно?

Питання риторичне, питання фундаментальне для нашого часу. Можливо, воно і не здається таким важливим, як заробляння грошей, роздуми про політику чи бажання ствердитися, але вміти дивуватися, на думку багатьох знаних філософів, письменників, поетів et al, це дуже і дуже важливо.

 © KI SCHOOL

— Чому ми любимо дітей?

— Бо вони відкриті для дива.

А як залишатись відкритим? — Бути дитиною.

Ми вчимося все життя.

Вчителі теж вчаться, і є велика кількість хороших книжок для вчителів.

Вчитель творить спогади. Спогади, які учень носитиме із собою, до яких звертатиметься. Спогади — як логічні зв’язки між усім на світі і тим, що учень має зрозуміти.

Цікаво згадати про синестетів:

Якого кольору “завтра”? — Червоного!

Синестезія (англ. synesthesia) — здатність асоціювати слова, які не мають, здавалося б, нічого спільного. Це також здатність сприймати і відчувати нетипово. Наприклад, слухати очима (кольоровий слух), бачити носом (нюховий зір), ет сетера. Синестезія, до речі, допомагає у вивченні мов, музики, навіть віршів. 

Вас дивують такі люди? Ви відчуваєте подив? Може, самі здатні здивувати?

Спробуймо “синестетично” (чи “синестезійно”) поєднати різні цікаві, але непоєднувані факти. Візьмемо перший—ліпший факт, що спадає на думку, коли бачиш літеру (а ви безперечно зараз бачите літери) — Скільки є літер, зокрема, в англійському алфавіті? Є 26 літер — і в цьому реченні всі вони присутні:

“The quick brown fox jumps over the lazy dog”.

Англійці люблять собак! Традиційно, на полювання за лисицями їздили із собаками.

Британські художники на портретах знатних людей завжди зображали собак, як символ аристократичности. Англійський живопис, не менш значний для світової культури, ніж, наприклад, англійська література, мова, чи музика.

Золота епоха Просвітництва (XII — XVIII ст.) дала Англії двох великих майстрів реалістичних пейзажів Томаса Ґейнсборо (Thomas Gainsborough)  і Вільяма Гоґарта (William Hogarth). На багатьох його картинах присутній собака.

Автопортрет

1422560_529583390443323_1424128307_nВільям Гоґарт, Автопортрет (1748-49)                                          Томас Ґейнсборо, “Ранкова прогулянка” (1785)

Цікаво, яким діалектом говорив Гоґард?

А знаєте, де він жив? Continue reading “Про Тигра, Жабу, Понеділок, ще багато всього і Вільяма Гоґарта”

Мовний пряник, або міфи про вивчення іноземної мови


© KI SCHOOLyevhen

Євген Романчук, координатор Школи конкурентних рішень KI School

© KI SCHOOL

У статті Ви дізнаєтеся про найтиповіші міфи вивчення іноземних мов, які часто поширюються у рекламних повідомленнях мовних шкіл. Автор виокремлює 4 найпоширеніші помилки, які роблять потенційні студенти при пошуку мовної школи.

© KI SCHOOL

Continue reading “Мовний пряник, або міфи про вивчення іноземної мови”